- каральник
- —————————————————————————————кара́льникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
каральник — а, ч. 1) Той, хто карає когось за злочин, провину. 2) Учасник карального загону, каральної експедиції … Український тлумачний словник
Иохвидов, Иосиф Семёнович — Иосиф Семёнович Иохвидов Дата рождения … Википедия
каратель — я, ч. Те саме, що каральник … Український тлумачний словник
усмиритель — я, ч., рідко. Те саме, що каральник … Український тлумачний словник